Вчора, 4 липня, о 18.00 до Ужгородського МВ УМВС надійшло повідомлення від оператора служби таксі про те, що поблизу торгівельного павільйону на вул.Сечені виявлено металевий предмет циліндричної форми висотою 400 мм та діаметром 200 мм, схожий на контейнер для зберігання радіоактивної речовини.

На контейнері нанесено маркування: «Меркурій 20Х20 Ж – 54 – 135 – Д – 61. 12 – 90 – Т – 5690 - 30 сиб – уран – пром Я – 100 - 70».

«У таких випадках влада міста повинна визначити місце для евакуації таких знахідок, а МНС вжити відповідні заходи для самої евакуації. Міліція ж забезпечує супровід вантажу та охорону громадського порядку, — розповідає начальник УМВС України в Закарпатській області полковник міліції Віктор Чепак, який відразу ж прибув на місце знахідки. — Станом на ранок 5 липня цього зроблено не було. Контейнер перебував на місці, де його було знайдено, працівники міліції охороняють знахідку. З пропозицією відкрити його малим вибухом я категорично не погодився. Необхідно здійснити повне дослідження знайденого предмета: його походження, хто виробник, вміст речовин у ньому і т.д. Нами вже встановлено звідки взявся даний предмет. Його винесли з однієї з квартир спершу під двері, а далі на вулицю. З якою метою — встановлюється», повідомили ЗІА "Простір" у ЦГЗ УМВС в Закарпатській області.

У середу, 4 липня, по обіді в районі села Нижній Студений, Міжгірського району, що на Закарпатті, блискавка смертельно вразила людину та двійко коней.

Як з’ясувалося, під час грози двоє чоловіків з підводою поверталися додому. На момент удару блискавки 27-річний Віталій знаходився поряд з кіньми і як наслідок він та тварини загинули на місці пригоди.

Мальовниче закарпатське село Бороняво, що біля Хуста, святкувало. Найстарішій його мешканці Цецилії Орінчай на святих Петра та Павла виповнилося 100 років.

З цієї нагоди Президент України Віктор Ющенко надіслав вітання, яке вручив заступник голови – керівник апарату Закарпатської облдержадміністрації Михайло Попович. Зібралися родичі, сусіди, мешканці села.

У Цецилії Петрівни нелегка доля. У 16 років вийшла заміж. Через кілька років подружнього життя чоловік пішов добровольцем на Другу світову війну. Звідти не повернувся. Залишилась сама з шістьома дітьми. Тому, щоб прогодувати сім’ю, заробляла сама. – Ми ніколи не були голі і голодні, – каже дочка Ганна. – Мама весь час важко працювала у місцевому колгоспі. Прищепила любов до праці й нам. Незважаючи на нелегку долю, ювілярка має веселу вдачу.

– На мої сто ще затанцюємо, – каже вона. Хоча самій їй вже важко ходити. Але ще кілька років тому допомагала доньці Ганні по господарству.
Дожити до ста ювілярці допоміг Бог. За її любов до справедливості та праці, переконана вона. Тому тепер часто з молитвою звертається до нього. Раніше – перед роботою не було коли.

До речі, Цецилія Орінчай має 14 онуків, 25 правнуків, 23 праправнуків.